
26.03.2016
UA-1 + 1 продовжує традицію допомоги тяжкохворим дітям. 2016 року на зібрані від реклами кошти телеканал передав лікарні Охматдит високоточний апарат електронейроміограф.
https://focus.ua/country/347226/
Про долю пацієнтів нашого відділення, встановлення складних діагнозів, методи діагностики та вирішення питання подальшого лікування у випуску ТСН.19: 30 за 11 березня 2016 року.
http://tsn.ua/video/video-novini/1-1-prodovzhuye-tradiciyu-dopomogi-vazhkohvorim-dityam.html
Електронейроміографія (клінічна міографія) – методика дослідження нервової системи шляхом реєстрації електронних потенціалів м’язів (ЕНМ) і викликаних різними стимулюючими факторами електричних потенціалів м’язів та периферичних нервів (ЕНМГ).
Завдання проведення ЕНМГ:
1. Встановлення поширеності (генералізації) чи обмеженості (локальності) патологічного процесу.
2. Встановлення нервово-м’язової апарату, рухової одиниці: мотонейрони спинного мозку, корінці, плетені, периферичний нерв, нервово-м’язової передачі, м’язові волокна або надсегментарний рівень.
3. Визначення ступеня вираженості порушень.
4. Визначення стадії та характеру патологічного процесу – динероваційно-реіннерваційні зміни.
5. Визначення давності процесу, гостроти перебігу.
6. Контроль ЕНМГ показників у динаміці.
Залежно від рівня нервово-м’язової апарату, проводиться диференціальний діагноз таких захворювань:

Виділяють поняття: поверхнева ЕНМ (глобальна, накірна, сумарна, інтерферанська), голкова ЕНМ (локальна, внутрішньомагістральна ЕНМ), стимуляційна ЕНМ.
Глобальна здійснюється за допомогою поверхневих електроди (поверхневих електроди) – електропровідного пристрою для реєстрації потенціалів із поверхні шкіри, що вміщує рухову точку м’язів. Цанеінвазівний метод, який дозволяє використовувати біопотенціал м’язів в стані спокійного та вільного дії. Для виявлення спінтальної активності мускулатури, тремору, екстрапірамідної регідності Використовуйте глобальну ЕМГ. Голково ЕМГ здійснюється за допомогою концентричного голкової електроди (голковий електрод) та інших специфічних електроди.
Це інвазивний метод і супроводжується певним больовим відчуттям. Дозволяє оцінити біоелектричну активність рухової одиниці в стані спокою та при вільному напруженні, рівнях ураження периферичної нервової системи. Реєстрацію здійснюють в режимі: введення електроду та спокою; слабкої довільної напруженості; максимального напруження. При патології реєструють спонтанну активність м’язових волокон у стані спокою (потенціали фібриляції, позитивні гострі хвилі, міотонічні розряди, псевдоміотонічні розряди, потенціали фасцикуляцій, нейроміотонічні розряди, міокімічні розряди).
Стимуляційна ЕМГ за допомогою поверхневих, голкових електронів визначає активність м’язів у відповідь на електричну стимуляцію, яку здійснюють за допомогою біполярного стимулюючого електроду, переважно з катоду, що розміщують дистально анода.Використовують одиничні прямокутні однополюсні імпульси постійного струму з мінливою амплітудою. Тривалість стимулу 0,2 мсек, частота 1-3 сек, інтенсивність струму підбирають індивідуально за амплітудою М-відповіді, поступово збільшуючи її до супрамаксимального значення. Активний електрод має точно знаходитись над проекцією рухової точки м’язи, рефлекторним електродом-дистальним його на 2-2,5 мм, електродом зземлення – між стимулюючим і реєструючим електродами.
Досліджуються такі параметри: М-відповідь; потенціал дії периферичного нерва; швидкість розповсюдження вибуху за руховими та чутливими волосами периферичної нерви на різних його ділянках; параметри F-хвилі; H-рефлексу; Т-рефлексу;викликаних симпатичних шкірних потенцій; тестування нервово-м’язової передачі.